Ключ. слова: аллергический ринит, интерлейкины, дети
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.682.440.11-43

Рубрики:

Риніти у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.8-5

Рубрики:

Вітамінна недостатність. Гіпервітамінози. Авітамінози і гіповітамінози

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.682.440.11-52

Рубрики:

Риніти у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.91-37

Рубрики:

Гігієна дітей раннього віку і установ для них

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.658.4 + Р732

Рубрики:

Порушення ферментного обміну

Вигодовування і догляд за новонародженими дітьми

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано клініко-параклінічні критерії тяжкості алергічного риніту (АР) у дітей з урахуванням імунологічних і вегетативних змін. Розроблено метод цитоморфометричної оцінки лімфоцитів периферичної крові для визначення ступеня тяжкості АР у дітей. Охарактеризовано функцію зовнішнього дихання у випадку ізольованого АР і риносинуситу. Досліджено зміни носового дихання, цитокінового профілю, вегетативної реактивності відповідно до тяжкості перебігу даного захворювання, наведено критерії тяжкості АР у дітей. Викладено схему лікування АР у дітей з урахуванням вегетативних зрушень, у яких використання назальних глюкокортикостероїдів обгрунтовано на останньому етапі - у разі тяжкого перебігу АР.

С целью изучения распределения негативных социальных факторов среди детей с различной степенью тяжести бронхиальной астмы выполнили скрининговое катамнестическое исследование и статистический анализ сведений о социальном положении 135 детей в возрасте 6 - 14 лет с атопической бронхиальной астмой. Установлено, что количество негативных психоэмоциональных факторов на 1 ребенка в среднем возрастает соответственно тяжести заболевания (неполная семья, профвредности, пагубные привычки родителей, плохое материальное обеспечение). Следовательно, необходимо использовать принципы эпигенетического подхода для разработки профилактических мероприятий, которые будут предупреждать развитие атопических заболеваний у детей, и подкрепить их соответствующими организационными мерами.

З метою визначення особливостей механізму реагування за клінічних проявів шкірних алергічних симптомів у 623-х дітей віком від 0 - 3 років великого промислового регіону (Запорізька, Одеська, Херсонська області) визначали рівень IgЕ, IgG4 за допомогою імуноферментного методу із використанням ELISA-аналізатора "Immulyte 2000" і набору реагентів фірми "Siemens" (Німеччина). Одержані дані було оброблено за допомогою математичних статистичних даних в Statistica для Windows. Серед 623 дней з клінічними проявами алергічних реакцій лише 239 (38,36 %) мали IgG4-, IgЕ-залежні типу алергічних реакцій у дітей. Серед 323-х (51,84 %) загальне і конкретне IgE, IgG4, еозинофілів катіонних білків були в межах вікової норми. Висновки: максимальний рівень гіперсенсибілізації виявлено до харчових алергенів (переважно до протеїнів курячого яйця і коров'ячою молока) і інгаляційних алергенів (переважно в епідермальних алергенів домашніх тварин і побутових алергенів). Наявність великої кількості новонароджених із IgE-, IgG4-незалежним механізмом реагування (323 дитини, 51,85 %) потребує подальшого вивчення неатопічних алергічних реакцій у дітей раннього віку.

Останнім часом суттєво зросла роль техногенного впливу на організм людини, що зумовлює поширення алергопатології серед дитячого населення. Серед 318-ти немовлят з IgE-залежними захворюваннями шкіри зареєстровано максимальний рівень гіперсенсибілізації до харчових алергенів (переважно до протеїнів курячого ембріона (34,48 %) та коров'ячого молока (25 %)) та інгаляційних алергенів (переважно до епідермальних алергенів домашніх тварин (28,7 %) та побутових алергенів (29 %)). Створення гіпосенсибілізуючого ефекту до вищезазначених облігатних алергенів надасть змогу запобігти розвитку атопії в дітей раннього віку. До алергенів риби, пшениці, бобових, арахісу, моркви, картоплі сенсибілізацію серед 318-ти дітей піддослідної групи не виявлено, що робить недоцільним елімінацію їх відповідно до загальноприйнятих рекомендацій із профілактики алергічних захворювань у дітей у Запорізькому регіоні.